442. ​Елізабет Лім "Шість багряних журавлів"

Сподобалось більше, ніж я очікувала, але ретелінг "Диких лебедів" важко завалити. Тверде 3/5.

Шіорі — єдина дочка імператора, трішки бунтівниця і любить сунути свого носа, куди не просять. А ще вона володіє магією, яка заборонена на цих територіях. Коли Шіорі дізнається справжню личину мачухи, та проклинає її та її братів: шестеро принців перетворюються на журавлів, а принцеса змушена ходити з тарілкою на голові й зберігати мовчання, інакше бодай одне вимовлене слово вб'є одного з них. Додайте в цю історію юного дракона Серю, який вподобав Шіорі і віддав їй частину своєї перлини, та приязного нареченого, за якого вона не хотіла виходити, — і отримаєте повний сюжет цієї історії.

Перш за все, це не книжка на японській, чи китайській, чи ще якій міфології. Це "Дикі лебеді" з драконовими перлинами в умовному фентезійному світі, натхненному далекосхідними мотивами. Є умовні європейські сетинги, як у популярних манхвах, наприклад, а є умовні азійські світи. З моєї точки зору, це радше плюс, бо авторка і не грається в те, що вона пише це на бодай трохи серйозному матеріалі, а отже, я не маю причин кринжувати. З іншого боку, імена тут перетворилися на фігзна-що, і я весь час хотіла назвати Серю СеЙрю, бо це було б логічно, бо СеЙрю буквально блакитно-зелений міфічний дракон!!! Звісно, можливо, авторка мала на увазі фонетичний запис, де "ei" вимовляється як довге "е", але щось я сумніваюсь. Одним словом, на імена краще заплющити очі, бо вони обиралися якимось інтернет-рандомайзером. (Мої співчуття перекладачці Ксенії Сокульській).

Починалась історія доволі невибагливо, але далі пішла пригодницька сюжетка 🤌 Я люблю ретелінги казок, і цей виглядає як олдовий диснеєвський мультик. Знову ж таки, основна схема "Диких лебедів" мені відома, тому я з захватом очікувала, як вона буде розгортатися в цьому варіанті. Експозиція, як і в більшості ретелінгів, тут трішки довгенька, але це логічно, адже нам треба представити всіх героїв і їхні мотиви до того, як почнеться казка. Одним словом, мені зайшло, навіть був класичний порятунок ГГ братами з вогнища, хоча відсутність сорочок мене трохи засмутила. Ну люблю я елемент про кропив'яні сорочки!

Любовна лінія дуже приємна, мені легко продати троп, коли два любовні інтереси мали заручитися/піти на влаштоване побачення/тощо і цього категорично уникали, а потім вони зустрілися деінде і закохалися. Та й сам Таккан — це булочка з корицею 🥧

На диво, це не однотомник, а диологія. У продовженні Шіорі помандрує у підводне королівство драконів і буде там воду мутити. А ще в першій частині ми залишили живим лиходія, тож оповідати є ще про що. Наскільки це буде дотичне до "Диких лебедів", сказати не можу, бо ця казка вже ніби закінчилась.

Оформлення дуже гарне, мені подобається і суперобкладинка, і біла обкладинка з золотим тисненням. І зріз тут ніжний, просто в яблучко. Я можу за будь-що ганити збільшені подарункові формати, але тільки не за великий шрифт, бо поганий зір — це поганий зір.

На жаль, це поки єдиний ретелінг "Диких лебедів" українською, видайте ще "Дочку лісу".